Новий Завіт церковно-слов'янською мовою

Сам вираз Новий Завіт означає, що він новий не на відміну від Старого, а завжди новий. Він Новий у тому сенсі, що завжди буде таким, ніколи не застаріє, просто не може застаріти. Невипадково в церковній латині грецьке словосполучення «Новий Завіт» іноді перекладається як «novum», а як «novum et aeternum testamentum» (новий і вічний!). Для св. Іринея Ліонського головною рисою християнства була його novitas, тобто його неодмінна новизна, його постійна несподіванка. Якби хтось міг щодня прочитувати Євангеліє цілком, то він щодня читав би іншу книгу, бо сам він змінюється — у тому числі й під впливом читання Богонатхненного тексту (на цьому ґрунтується церковна вимога регулярного читання Писання). Розповідають, що одного разу православний священик зустрівся із вуличним проповідником однієї із протестантських конфесій. "Хочете, я розповім вам про церкву, яка заснована на Біблії?" – радісно запропонував той. “А хочете, я розповім вам про Церкву, яка написала Біблію?” – відповів йому священик… На той час, коли було закінчено останню книгу Нового Завіту, Євангеліє від Івана, християнська Церква існувала вже більше півстоліття… Тому, якщо ми хочемо зрозуміти Біблію, нам треба звернутися до християнської Церкви, бо вона первинна.