Плач про духовне життя. Схіархімандрит Іона (Ігнатенко). Послушник N

Книга складена зі спогадів духовних дітей, людей, які знали батюшку і спілкувалися з ним від одного дня до багатьох років.

Батько Йона народився 1925 року в багатодітній сім'ї і був дев'ятою дитиною. Під час Великої Вітчизняної війни у тилу працював на оборонному підприємстві. У мирний час працював трактористом, шахтарем та на нафтових промислах. Ближче до 40 років захворів на туберкульоз. «...А потім раптом настав момент, коли він зрозумів, що жити так не можна і настав час душу рятувати...» — розповідав отець Йона своїм парафіянам. Будучи в лікарні, і бачачи, як довкола вмирають, він присягнув Богові, що якщо Господь його зцілить, то він прийме чернецтво. Понад 40 років отець Йона трудився в ангельському чині. Учень преподобного Кукші Одеського він був відомий далеко за межами України. До нього приїжджали за порадою з усієї території колишнього Радянського Союзу. Отець Йона так каже: «Сама людина врятуватися не може, - тільки з милості Божої. Людина повинна молитися і працювати – це два крила. «Господи, допоможи, а сам не лежи». Раю на землі не буде, лише на Небі. Потрібне покаяння. Одна Божа благодать нас тримає на землі.

18 грудня 2012 р. на 88-му році життя після тяжкої тривалої хвороби відійшов до Господа духовник Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря схіархімандрит Іона (Ігнатенко).