Благотворний у 4хт. (2 книги)

"Благолюбство", за словами 125а Святогорця, — "найвірніший шлях до вершини добродійників", "наставлення по боротьбі зі пристрастями" і "скарбниця всіх духів". Його автор преподобний ченців Павло зїзного монастиря Пресвятої Богородиці Евергіни (Благодетельниці) завершив свою працю в 1054 році, відібравши зі скарбниці священнотішньої мудрості, накопиченої з перших століть Хреста, все найцінніше, , що стосується боротьби з вадами та пристрастями. Величезний матеріал він розподілив на дві частини тим у чотирьох томах по п'ятдесят тем у кожному. Кожна тема присвячена одному будь-якомугріху чи пристрасті. У ній розповідається, звідки вони береться, пропонуються засоби боротьби з ними та досягнення рятівних добродітелей. Матеріали взяті з життя святих батьків і мирян, подані в живій невимушеній формі. Це повісті, розповіді про явища та чудеса, задушевні бесідиевіевіевіевітарі зі своїми сучасників. Оскількигрі та пристрасті в ченців і мирян одні й ті самі, то й засоби боротьби з ними та досягнення порятунку для них однакові. Ось чому книга душозна як для ченців, так і для мирян, словом, для всіх, хто розумієеля як боротьбу та подвиг заради порятунку. Читачі назвали цю працю по нареченому імені автора: "Євертикинос", тобто Добролюбний. Тому ми залишаємо назву русявкою "Благолюбство" як зрозуміле читачеві та відповідає духу книги. Російською мовою книга перекладається вперше, хоча багато її фрагментів здавна відомі російською та слов'янськими мовами.